День боротьби з хворобою Паркінсона: що важливо знати про симптоми та перебіг захворювання

11 квітня у світі відзначають День боротьби з хворобою Паркінсона — одного з найпоширеніших нейродегенеративних розладів, що вражає мільйони людей. Мета дати — підвищення обізнаності про ранні симптоми, сучасні підходи до лікування та потреби пацієнтів.

Як зазначає Станіслав Гонтар, лікар-невропатолог відділення діагностично-консультаційного центру КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування», щорічно в Україні реєструється 6-10 тисяч нових випадків захворювання.

Середній вік початку хвороби Паркінсона – 55±75 років. Частіше хворіють чоловіки (73%) порівняно з жінками (27%).

Хвороба розвивається повільно. Початкові симптоми неспецифічні – загальна слабкість, втома, біль у плечі або попереку, депресія.

Виділяють чотири кардинальні моторні симптоми:

  • Брадикінезія (акінезія): уповільнення та збіднення рухів. Проявляється гіпомімією (маскоподібне обличчя), мікрографією (дрібний почерк), монотонною мовою, ахейрокінезом (відсутність махів руками при ходьбі), утрудненням повертання у ліжку, сповільненням повторних ритмічних рухів.
  • М’язова ригідність: підвищення тонусу м’язів за пластичним типом – кінцівка зберігає надану їй позу. Може проявлятися феноменом «зубчастого колеса». Ригідність охоплює кінцівки, шию та тулуб, формуючи характерну зігнуту позу «манекена».
  • Тремор: ритмічний тремор спокою з частотою 4–6 Гц, що зменшується при цілеспрямованих рухах. Типовий рух нагадує «перераховування монет». Починається в дистальних відділах однієї кінцівки, поступово поширюється. Важливо: тремор голови для ХП нехарактерний і може свідчити про інше захворювання.
  • Постуральна нестійкість: виникає на пізніх стадіях (зазвичай через 5 років від початку хвороби). Проявляється порушенням рівноваги, пропульсією, ретропульсією, латеропульсією, ризиком падінь. Оцінюється тестом Тевенара (поштовх ззаду).

Немоторні порушення супроводжують всі стадії захворювання і суттєво погіршують якість життя пацієнтів:

  • Вегетативні розлади: закрепи, часте сечовипускання, ортостатична гіпотензія (зниження систолічного АТ понад 20 мм рт. ст. після 3 хвилин стояння), еректильна дисфункція, сіалорея, себорейний дерматит.
  • Чутливі розлади: гіпосмія (зниження нюху), порушення смаку, біль, оніміння, відчуття поколювання.
  • Психічні розлади: зниження уваги, брадифренія (уповільнення мислення), зорово-просторові порушення, деменція (через 5 і більше років від початку хвороби), галюцинації, депресія, тривога, апатія.
  • Розлади сну: інсомнія, нічні кошмари, психомоторне збудження уві сні (парасомнії), денна сонливість.

Невід’ємною частиною терапії на всіх стадіях хвороби Паркінсона є лікувальна фізкультура та рухова активність. Фізичні вправи стимулюють природне вироблення дофаміну, зменшують м’язовий тонус, розвивають силу та збільшують обсяг рухів.

Перші заняття проводяться з реабілітологом, який підбирає індивідуальний комплекс вправ і поступово його ускладнює. Важливо залучати пацієнта до інтелектуальної активності та пояснювати родичам значення щоденних занять навіть на пізніх стадіях хвороби.

Оскільки специфічної профілактики хвороби Паркінсона наразі не існує, фахівці радять зосередитись на загальному зміцненні здоров’я мозку та зниженні ризикових факторів. Для цього:

  • ведіть рухливий спосіб життя – регулярні фізичні вправи позитивно впливають на нервову систему;
  • відмовтесь від вживання алкоголю, тютюнових та нікотинових виробів. Якщо складно відмовитись самостійно – не соромтесь звернутись до лікаря, або скористайтеся безоплатним сервісом «Я кидаю курити!».
  • дотримуйтеся здорового харчування, багатого на антиоксиданти (овочі, ягоди, риба, горіхи);
  • уникайте контактів токсичними речовинами – наприклад, з пестицидами;
  • контролюйте артеріальний тиск, рівень холестерину та цукру в крові;
  • не нехтуйте психоемоційним здоров’ям.

Раннє виявлення та комплексний підхід до лікування хвороби допомагають покращити якість життя пацієнтів. Тому в разі підозри ранніх проявів хвороби Паркінсона у вас або ваших близьких варто звернися до сімейного лікаря.

Читайте також: Провідні кардіохірурги України поділилися досвідом із медиками Полтавщини

Головне

Дивитись усі