Каналізаційні стоки з мереж «Полтававодоканалу» щонайменше 16 років потрапляють у водойми Полтави. Попри численні звернення громадськості та депутатів, керівництво обласного «Полтававодоканалу» відмовляється ліквідовувати витоки, вимагаючи собі додаткового фінансування від міста.
При цьому прокуратура та екоінспекція не притягують винних до відповідальності. Прокуратура закрила у 2025 році відкрите у 2024 кримінальне провадження.
Ця ситуація ставить під загрозу здоров’я мешканців Полтави, безпеку питної води та довкілля в місті. Витоки каналізаційних стоків знищують рибу, забруднюють приватні городи й загрожують екологічною катастрофою.
Суть проблеми
На початку березня у Полтаві в районі Пушкарівської балки та на ставку №3 у Дендропарку зафіксували витік брудних стоків, які потрапляють у водойми, утворюючи піну та різкий запах.
На комісії 19 березня депутат Сергій Іващенко зазначив, що у 2024 році завдяки активності Юрія Сіненка та Сергія Савенкова вдалося зупинити злив каналізації у ставки. Однак з листопада 2025 року мешканці знову надсилають відео, де каналізація ллється у водойми.
За словами Юрія Сіненка, він з 2010 року займається цією проблемою. 11 березня активісти виявили два місця витоку каналізації у зливову мережу: по вул. Решетилівській та по вул. Харчовиків (район м’ясокомбінату).
Іващенко повідомив, що звертався до «Полтававодоканалу» щодо встановлення перекачок на місцях цих витоків, але у відповідь чув лише: «дайте грошей».
Він повідомив, що в Полтаві є місця, де встановлені так звані «переливи», які стоять між каналізаційними мережами водоканалу і міськими мережами ливневої каналізації. Якщо забивається самопливний колектор, через цю конструкцію каналізаційні стоки автоматично переливаються в ливневу каналізацію, а звідти потрапляють у ставки, річки та озера.
«І далі що відбувається? Дихаємо, п’ємо водичку, їмо помідорчики, огірочки, зелень ранню, весняну, яка поливається цією водичкою… Ми всі тут живемо і самі себе травимо. Своїх дітей травимо», — підкреслив Іващенко.
Представник «Полтававодоканалу» спробував заперечити наявність перемичок.
Іващенко відповів, що може показати їх місця, а також що управління ЖКГ Полтави попросять задокументувати факти таких «переливів». Він також іронізував, що можна залити колодязь бетоном, тоді витік каналізаційних стоків припиниться, але тоді водоканал подасть до суду, що їхній колодязь залили.
Зазначимо, що про цю проблему говорили і раніше:
Ігнорування з боку прокуратури
Міська рада запрошувала представників прокуратури на засідання депутатської комісії, однак 19 березня жоден із них не з’явився.
Учасники комісії нагадали, що ще минулого року було відкрито кримінальне провадження щодо забруднення водойм. Водночас інформації про перебіг розслідування або його результати наразі немає.
За даними «ІВ «Полтавщина», дане кримінальне провадження було закрито 26 грудня 2025 року.
Після численних скарг мешканців та депутатів прокуратура була змушена 7 березня знову відкрити кримінальне провадження за ч. 1 ст. 242 КК України.
Пасивність екоінспекції
На засідання комісії 19 березня прийшов представник екоінспекції, який підтвердив: проблема забруднення водойм у Полтаві є системною і триває роками. За його словами, каналізаційні стоки потрапляють не лише у Пушкарівські ставки, а й у річку Ворсклу, ставки в Дендропарку та річку Коломак.
Інспектори фіксують факти забруднення та передають матеріали до правоохоронних органів, однак самостійно встановлювати винних не можуть.
«Ми не є правоохоронним органом і не можемо проводити слідчі дії чи оперативно-розшукові заходи», — пояснив представник інспекції.
Представник екоінспекції намагався пояснити бездіяльність тим, що інспекції нібито невідомо, кому належать ливневі мережі, через які каналізаційні стоки потрапляють до річок та озер громади. Водночас він ухилявся від відповіді на запитання щодо причин потрапляння каналізаційних стоків у ливневу систему, яка не призначена для їх відведення, а також не уточнив, яке саме комунальне підприємство у Полтаві відповідає за централізоване водовідведення.
Заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів, начальник управління ЖКГ Тарас Панасенко поцікавився, які конкретні дії були зроблені разом із прокуратурою для вирішення проблеми. У відповідь представник інспекції повідомив, що за їхніми матеріалами минулого року відкривали кримінальне провадження, а фахівці обстежували всі колодязі на вулиці Решетилівській.
«Знайшли, як казав голова комісії цей перелив. І дальше, наскільки мені сейчас відомо, та кримінальна справа закрилась», – зазначив представник екоінспекції.
Він зауважив, що екоінспекція неодноразово направляла повідомлення до правоохоронців і 17 березня знову відібрала проби води.
Водночас сам представник екоінспекції визнав обмеженість таких дій: «Там каналізація тече —це і без аналізів видно».
Яскрава різниця
На засіданні комісії депутати міської ради звернули увагу на різний підхід до покарання комунальних підприємств за екологічні порушення.
Зокрема, за ініціативи екоінспекції прокуратура фактично заблокувала роботу міського КАТП-1628 та нарахувала підприємству майже 10 млн грн штрафу за забруднення повітря. Водночас щодо обласного «Полтававодоканалу», де фіксують скиди каналізаційних стоків у водойми, подібних жорстких заходів не застосовують.
«І в той же самий момент по всьому місту інше комунальне підприємство нічого не робить і тече все це гівно в ставки, у річку, скрізь. У мене тоді питання: а чим відрізняються ці дві ситуації?», — обурився депутат Едуард Волков.
Інші учасники засідання також поставили під сумнів обґрунтованість підходів екоінспекції.
За їхніми словами, у випадку з КАТП-1628 збитки «нарахували з повітря» і громада «буде платити за те, чого не було», тоді як очевидні факти забруднення водойм роками не призводять до реальних санкцій.
Місто без повноважень
Однією з ключових проблем у сфері водовідведення в Полтаві є те, що «Полтававодоканал» підпорядковується обласній владі, а не міській. Через це міська влада фактично не може напряму втручатися у роботу підприємства — зокрема, самостійно ремонтувати колектори чи усувати витоки каналізації.
Начальник управління ЖКГ Тарас Панасенко пояснив, що ліквідація витоків потребує спільних дій із водоканалом. За його словами, без координації втручання може призвести до ще більшого забруднення.
«Я розриваю яму, відбиваю молотками там приєднану трубу. Куди воно все буде текти? Чи вас це вже не бентежить, рішення вирішено, нехай топить Решетилівську?», – зазначив начальник ЖКГ.
Посадовець наголосив на необхідності спільної роботи міських і обласних служб для вирішення проблеми витоків.
Фінансування без підзвітності
Додатковий аспект, який варто врахувати. На початку розгляду питання депутати також висловили обурення через фінансові запити «Полтававодоканалу». Підприємство звернулося до міста з проханням виділити додатково 26 млн грн на ремонти.
Водночас, за словами депутатів, керівник “Полтававодоканалу” не відвідує засідання комісій і замість себе направляє працівників, які не можуть надати вичерпні відповіді на запитання.
Учасники засідання вважають, що така позиція свідчить про зневагу до депутатського корпусу та знижує готовність підтримувати виділення коштів із міського бюджету. Особливо з огляду на те, що місто не має прямого контролю над підприємством.
Зрештою депутати підтримали рішення направити подання до окружної прокуратури та екологічної інспекції через виявлені місця викидів каналізаційних стоків «Полтававодоканалу» у ливневу мережу Полтави. Для контролю ситуації буде створена робоча комісія за участі керівництва міста, депутатів, а також представників «Полтававодоканалу», екоінспекції та правоохоронних органів.
Раніше у міській раді вже припускали, що прискіплива увага контролюючих органів до Полтавського КАТП-1628 може бути елементом тиску на владу. Вибірковість прокуратури та екоінспекції, про яку говорили депутати на комісії, лише підтверджує ці підозри.
Читайте також: У Полтаві 1 квітня буде відсутнє водопостачання на кількох вулицях
