У Полтаві під стінами Полтавської ОВА відбувся другий мітинг працівників екстреної медичної допомоги. Медики заявили про критичну нестачу персоналу та автомобілів, низькі зарплати окремих категорій працівників, відсутність доплат за нічні зміни та стаж, а також про тиск з боку керівництва.
Під час протесту працівники розповіли журналістам, що через залучення автомобілів до евакуації поранених військових у Полтаві та прилеглих громадах регулярно виникає дефіцит бригад. За їхніми словами, одночасно на евакуаційні рейси до Пирятина можуть виїжджати 4–5 машин, а на обслуговування міста та навколишніх населених пунктів залишається лише 10–12 бригад.
Також медики наголошують на нестачі кадрів у диспетчерській службі. Виклики з усієї області приймають лише 4–5 диспетчерів, ще чотири працівники займаються їх розподілом. За словами протестувальників, зарплата диспетчерів становить близько 12–13 тисяч гривень після сплати податків.
Серед інших проблем працівники називають відсутність доплат за нічні зміни та багаторічний стаж роботи. Водночас, за їхніми словами, премії нараховуються вибірково. Зарплата лікарів із початку року зросла до 28 тисяч гривень, тоді як раніше становила 17–18 тисяч гривень.
Окремо учасники акції звернули увагу на кадрову ситуацію в бригадах. За їхніми словами, через нестачу персоналу на виклики нерідко виїжджають лише фельдшер або парамедик разом із водієм — екстреним медичним техніком (ЕМТ). Медики стверджують, що частина таких працівників проходить короткострокову підготовку і не завжди може надати необхідну допомогу під час складних викликів.
Крім того, протестувальники заявили, що водіям забороняють залишати автомобілі без нагляду через ризик пошкодження транспорту. У разі завдання збитків, за словами учасників акції, відповідальність може бути покладена на водія. Зарплата екстрених медичних техніків, як стверджують медики, становить від 8 до 14 тисяч гривень, що призводить до звільнення працівників.
У центрі екстреної допомоги заперечують звинувачення у тиску
Зазначимо, що мова йде про комунальне підприємство «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Полтавської обласної ради», яке очолює Дмитро Лавренко. Підприємство підпорядковане Полтавській обласній раді, яку очолює представник партії “Довіра” Олександр Біленький.
На сторінці Центру екстреної медичної допомоги 15 червня було опубліковано заяву, в якій керівництво відреагувало на закиди про нібито приниження та тиск на персонал.
У закладі наголосили, що контроль якості роботи є невід’ємною частиною діяльності екстреної медичної служби та здійснюється відповідно до встановлених процедур. За інформацією адміністрації, усі скарги пацієнтів та випадки можливих порушень розглядаються лікувально-контрольною комісією. Під час таких перевірок від медичних працівників вимагають письмових пояснень, аналізують дотримання протоколів лікування та стандартів надання допомоги.
У Центрі зазначають, що вимоги дотримуватися професійних стандартів, службової дисципліни та трудового розпорядку не можуть розцінюватися як мобінг чи переслідування.
«Тож якщо йдеться про лікувально-контрольну комісію, де “розбираємо польоти”, про догани за невиконання своїх професійних обов’язків, аналіз помилок для їх уникнення в подальшому, вимоги дотримуватися стандартів і трудового розпорядку під час зміни, то у нас для декого невтішні новини – так буде і надалі!», — йдеться у заяві.
Адміністрація також наголошує, що продовжуватиме клінічні аудити, оперативний моніторинг роботи бригад та аналіз ефективності роботи через електронні системи обліку. У закладі вважають такі механізми необхідними для забезпечення якості екстреної медичної допомоги.
Окремо керівництво відреагувало на звинувачення щодо тиску на працівників, які беруть участь у протестах, зазначивши, що у позаробочий час кожен має право брати участь у пікетах, підтримувати діяльність громадських організацій, спілкуватись у тому стилі, який вважає для себе прийнятним.
Ще жорсткішу позицію оприлюднили 17 червня.
Тоді в Центрі заявили, що частина нинішнього конфлікту бере початок із виявленого факту внесення неправдивої інформації до медичної документації.
За версією закладу, після проведення внутрішньої перевірки одного працівника було звільнено, а інші причетні співробітники отримали дисциплінарні стягнення. У закладі повідомили, що за цим фактом відкрито кримінальне провадження.
«Саме цю ситуацію — зі звільненням працівниці та отриманням доган її колегами — представники профспілкової організації ВПМПУ нашого Центру нині називають мобінгом та цькуванням. Ця ж ситуація стоїть і за скаргами про неотримання премій, бо маючи догану, працівник пів року не має права на преміювання!», — зазначається в повідомленні.
У своїх заявах Центр також звинуватив окремих представників громадських організацій та профспілки у маніпуляціях навколо цієї ситуації. Керівництво вважає, що частина інформації поширюється без повного контексту та формує викривлене уявлення про події всередині закладу.
У дописі від 19 червня на сторінці закладу зазначається, що Центр виступає за «соціальний діалог» як механізм вирішення суперечностей і закликає обговорювати проблеми за столом переговорів, а не через публічні кампанії, пікети та дописи у соціальних мережах.
Судячи з цих заяв, наразі позиція закладу ґрунтується на трьох ключових тезах: керівництво заперечує звинувачення у системному тиску на працівників, пов’язує нинішній конфлікт із дисциплінарними провадженнями щодо окремих співробітників та закликає вирішувати суперечки через переговорний процес, а не шляхом публічних протестів.
Нагадаємо, перша акція протесту працівників «швидкої» під стінами Полтавської ОВА відбулася 12 червня. За словами учасників, приводом для акції стала смерть лікаря екстреної медичної допомоги, яка сталася кількома днями раніше. За словами колег, напередодні інциденту він міг зазнати тиску з боку керівництва.
Читайте також: ВАКС конфіскував майже 3 млн грн активів у ексначальника Кременчуцького ТЦК
