Упродовж останнього тижня офіційні джерела повідомили про загибель 33 військовослужбовців, чиє життя було пов’язане з Полтавською областю.
Про втрати повідомили територіальні громади та органи місцевого самоврядування області.
Деякі з них добровільно стали на захист України на початку повномасштабного вторгнення, інші були мобілізовані. До війська вони прийшли з різних професій: працювали водіями, будівельниками, механіками, зварниками, медиками, фахівцями промислових підприємств і сільського господарства.
Серед полеглих і померлих захисників:
- Микола Рябчун — військовослужбовець 5-ї окремої штурмової бригади. Загинув 10 лютого 2023 року поблизу села Іванівське Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання із виявлення та знищення сил противника. Народився 3 жовтня 1990 року. Мешкав у Новій Галещині Кременчуцького району, був пов’язаний також із селищем Ромодан Миргородського району.
- Віктор Данілюк — солдат 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка. Загинув 14 травня 2024 року поблизу селища Архангельське Покровського району Донецької області під час виконання обов’язків військової служби. Народився 9 травня 1969 року. Проживав у Машівці Полтавського району.
- Олег Борисов — солдат, гранатометник механізованого відділення. Загинув 1 липня 2024 року в районі села Кліщіївка Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання. Народився 6 жовтня 1987 року в Дружківці Донецької області. У 2024 році був мобілізований до лав Збройних сил України та захищав державу на Донецькому напрямку.
- Едуард Ковальов — сержант, стрілець-снайпер 3-го десантно-штурмового відділення 1-го десантно-штурмового взводу 5-ї десантно-штурмової роти 2-го десантно-штурмового батальйону. Загинув 25 серпня 2024 року в Донецькій області. Народився 8 липня 1975 року в Полтаві. Закінчив школу прапорщиків і пов’язав своє життя з військовою справою.
- Владислав Кованєв — старший солдат, старший кулеметник бригади «Азов», позивний «Мєхан». Загинув 28 серпня 2024 року поблизу селища Нью-Йорк Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання. Народився 2 травня 1997 року в Полтаві. З дитинства займався боксом, захоплювався велоспортом, у цивільному житті був підприємцем і відкрив власну станцію технічного обслуговування автомобілів. У 2023 році добровільно вступив до лав ЗСУ. Після поранення повернувся до виконання бойових завдань.
- Артур Цись — солдат, стрілець-помічник гранатометника 4-го парашутно-десантного відділення 1-го парашутно-десантного взводу 13-ї парашутно-десантної роти 4-го парашутно-десантного батальйону. Загинув 1 жовтня 2024 року поблизу Новогродівки Покровського району Донецької області під час виконання військової служби. Вважався зниклим безвісти, факт загибелі офіційно підтвердили в жовтні 2026 року за результатами молекулярно-генетичної експертизи. Народився 11 липня 1992 року в селі Солонці Миргородського району. Проживав із родиною в селі Бутенки Полтавського району.
- Олег Журавель — молодший сержант, командир стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону військової частини А3283, 17-ї окремої танкової бригади імені Костянтина Пестушка. Загинув 10 жовтня 2024 року поблизу села Ольгівка Кореневського району Курської області під час виконання бойового завдання. Народився 10 серпня 1985 року.
- Віталій Чечель — старший солдат, інспектор прикордонної служби 2-ї категорії, снайпер 2-ї групи снайперів. Загинув 24 жовтня 2024 року в Курській області Російської Федерації під час виконання бойового завдання із захисту України. Народився 1 грудня 1988 року в Кременчуці. Навчався у Кременчуцькій гімназії № 26, закінчив Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського. Після початку повномасштабного вторгнення повернувся з Франції до України. У березні 2023 року був призваний на військову службу.
- Владислав Ігнатенко — солдат, кулеметник механізованої роти механізованого батальйону. Загинув 25 жовтня 2024 року в Донецькій області. Народився 31 травня 1997 року в Шостці Сумської області. Здобув професію лікаря лабораторної діагностики, а згодом другу вищу освіту за спеціальністю «Менеджмент». Працював у Харківському обласному центрі крові, а після переїзду до Полтави — у лабораторії Полтавської обласної клінічної лікарні.
- Сергій Дейнека — матрос, номер обслуги гранатометного відділення взводу вогневої підтримки батальйону морської піхоти. Загинув 12 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку. Вважався зниклим безвісти, згодом факт загибелі підтвердили. Народився 12 листопада 1967 року в Новограді-Волинському, нині Звягелі, Житомирської області. Після строкової служби переїхав із дружиною до Лубен. Працював на комунальних і приватних підприємствах, займався ремонтом осель. Захоплювався мотоциклами та риболовлею.
- Микола Сім’ян — молодший сержант, стрілець 3-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 3-ї стрілецької роти 1-го стрілецького батальйону військової частини А4674. Загинув поблизу села Петрівка Покровського району Донецької області внаслідок бойових дій. Вважався зниклим безвісти з 16 листопада 2024 року, згодом факт загибелі підтвердили. Народився 25 травня 1978 року. Після переїзду з батьками мешкав у селі Маячка, де працював у сільському господарстві, лісовому господарстві та на інших підприємствах. Із 2012 до 2021 року працював кочегаром у Маячківському закладі загальної середньої освіти. 24 лютого 2022 року був мобілізований до лав ЗСУ.
- Сергій Копотілов — солдат, водій штурмового відділення. Загинув 25 січня 2025 року під час виконання бойового завдання. Народився 28 листопада 1980 року. Із 2011 року проживав у селі Корсунівка Сенчанської громади Миргородського району. Працював у місцевих аграрних господарствах, а з 2018 року — пожежником-рятувальником Вирішальненської місцевої пожежної охорони. У 2015–2016 роках проходив військову службу та брав участь в АТО. У серпні 2024 року був мобілізований повторно.
- Володимир Лазаренко — військовослужбовець 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка. Загинув 10 лютого 2025 року поблизу села Времівка Волноваського району Донецької області під час виконання бойового завдання. Вважався зниклим безвісти. Народився 24 жовтня 1980 року. Проживав в Опішні Полтавського району.
- В’ячеслав Репіч — старший солдат, старший стрілець-оператор 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура». Загинув 23 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання на північно-західному напрямку. Вважався зниклим безвісти, факт загибелі підтвердили за результатами ДНК-експертизи. Народився 21 березня 1981 року в Миргороді. Працював водієм-далекобійником. У березні 2022 року добровільно вступив до 116-ї окремої бригади територіальної оборони, згодом служив у 831-й бригаді тактичної авіації та 47-й окремій механізованій бригаді. Після поранення повернувся на передову.
- Костянтин Петля — солдат, кулеметник 1-го десантно-штурмового відділення 1-го десантно-штурмового взводу 3-ї десантно-штурмової роти 1-го десантно-штурмового батальйону. Загинув 25 серпня 2025 року в Донецькій області. Вважався зниклим безвісти. Народився 21 червня 1985 року в Полтаві. Закінчив загальноосвітню школу № 37 та університет. У цивільному житті ремонтував і обслуговував комп’ютери, згодом працював зварником.
- Андрій Іващенко — солдат, стрілець-номер обслуги 1-ї аеромобільної роти. Загинув 29 серпня 2025 року в Донецькій області. Народився 3 грудня 1985 року в Полтаві. Навчався у школі № 34, згодом — у середньому професійно-технічному училищі № 23. У цивільному житті працював слюсарем-гідравліком на підприємстві «Аргон-люкс».
- Костянтин Туркало — солдат, гранатометник десантно-штурмової роти десантно-штурмового батальйону. Загинув 4 березня 2026 року в районі села Кіндратівка Сумського району Сумської області. Вважався зниклим безвісти. Народився 17 липня 1989 року в Дружківці Донецької області. Здобув професію зварювальника та працював за фахом.
- Вадим Мурай — солдат 3-ї прикордонної Луганської бригади імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України. Помер 30 серпня 2026 року. Народився 7 лютого 1972 року. Проживав у Котельві Полтавського району. Був учасником бойових дій.
- Євгеній Коваль — солдат, оператор безпілотних літальних апаратів 1-го взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних систем 2-го парашутно-десантного батальйону. Загинув 24 вересня 2026 року в Донецькій області. Народився 25 січня 1993 року в селі Ковалівка. Навчався в Полтавському обласному ліцеї імені А. С. Макаренка, здобув професію муляра-штукатура. Працював на різних підприємствах, зокрема на Полтавському турбомеханічному заводі та в ТОВ «Експрес пружини».
- Володимир Жук — солдат, радіотелеграфіст групи радіозв’язку взводу зв’язку 1-го батальйону оперативного призначення. Загинув 26 вересня 2026 року в Харківській області. Народився 16 грудня 1977 року. Проживав у Полтаві. Здобув професію будівельника, у цивільному житті працював у сфері промислової електроніки.
- Ігор Губін — солдат, механік роти безпілотних авіаційних комплексів 3-го мотопіхотного батальйону. Загинув 27 вересня 2026 року в Донецькій області внаслідок поранень, несумісних із життям, отриманих у бою. Народився 14 жовтня 1987 року в Дружківці Донецької області. Проживав у Полтаві, здобув спеціальність програміста та працював на заводі. У лютому 2026 року був мобілізований до лав ЗСУ.
- Сергій Мороз — старший солдат, старший радіотелефоніст відділення зв’язку взводу управління артилерійського дивізіону. Помер 28 вересня 2026 року під час лікування в Сокирянській лікарні на Чернігівщині внаслідок інсульту. Народився 16 липня 1975 року в Кременчуці. Тривалий час працював на підприємстві «Кредмаш». У березні 2026 року був призваний на військову службу.
- Олег Сердюк — молодший сержант, бойовий медик стрілецького взводу 4-ї стрілецької роти 2-го батальйону 116-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ. Помер 30 вересня 2026 року під час військової служби через раптове погіршення стану здоров’я, спричинене тяжкими наслідками бойових травм. Народився 27 березня 1981 року в селі Розсошенці Полтавського району, де й проживав. До повномасштабного вторгнення працював на заводі «Лтава». 24 лютого 2022 року добровільно вступив до лав територіальної оборони. Брав участь у боях на Сумщині та Донеччині, служив у мобільних вогневих групах ППО. Після неодноразових поранень продовжував службу, а згодом став бойовим медиком. Був нагороджений відзнакою Полтавської обласної ради «За вірність народу України».
- Олександр Пуць — військовослужбовець Збройних сил України. Помер 1 жовтня 2026 року у військовому шпиталі в Запоріжжі внаслідок множинних уламкових поранень, отриманих під час бойових дій. Народився 9 березня 1981 року в Липовій Долині Сумської області. Проживав у селі Книшівка Миргородського району Полтавської області.
- Олександр Бритков — солдат, технік-водій ремонтно-евакуаційної групи відділення автомобільного та бронетанкового забезпечення 3-ї прикордонної комендатури швидкого реагування. Загинув 2 жовтня 2026 року в Сумській області. Народився 20 грудня 1980 року в селі Гожули Полтавського району. Закінчив місцеву школу, у цивільному житті працював водієм-далекобійником.
- Ігор Дрижд — водій зенітно-кулеметної роти підрозділу протиповітряної оборони. Помер 3 жовтня 2026 року у військовому шпиталі внаслідок гострої серцево-судинної недостатності. Народився 10 жовтня 1974 року в Кобеляках, де проживав усе життя. Здобув фах тракториста-машиніста. 27 лютого 2022 року був мобілізований, виконував бойові завдання, зокрема на Бахмутському напрямку, де отримав контузію.
- Олександр Гриценко — військовослужбовець розвідувальної роти 117-ї окремої важкої механізованої бригади. Загинув 5 жовтня 2026 року в Донецькій області внаслідок підриву на ворожій міні. Народився 12 серпня 1996 року в селі Березівка Лубенського району. Проживав у селі Заріг. Працював на підприємстві «Лубнимаш». 25 лютого 2022 року підписав контракт із ЗСУ, опанував роботу з безпілотниками та воював на Запорізькому й Донецькому напрямках. Був нагороджений срібним кулоном розвідувальної роти своєї бригади.
- Валерій Карась — військовослужбовець 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура». Загинув 5 жовтня 2026 року поблизу населеного пункту Отруба на території Російської Федерації від поранень, отриманих під час виконання бойового завдання. Народився 24 липня 1981 року в Градизьку Кременчуцького району, де проживав до останнього дня. У 2016 році брав участь в АТО на Донецькому напрямку. У цивільному житті працював у рибному господарстві. У березні 2026 року був мобілізований до лав ЗСУ.
- Олександр Кудрявцев — солдат, водій-електрик групи спеціального призначення. Помер 5 жовтня 2026 року в лікарні Києва внаслідок хвороби. Народився 4 серпня 1973 року в селі Лютенські Будища Полтавської області. Проживав у Кременчуці. Працював на Кременчуцькому сталеливарному заводі. У 2022 році добровільно став на захист України.
- Олександр Лобач — головний сержант, начальник електросилових пристроїв радіолокаційної станції роти радіотехнічного забезпечення батальйону зв’язку військової частини А1604. Помер 5 жовтня 2026 року в Кіровоградській обласній лікарні внаслідок тяжкої хвороби. Народився 19 січня 1972 року в селі Нехвороща Полтавського району. Працював у сільському господарстві, органах внутрішніх справ та на підприємствах, пов’язаних зі збиранням металобрухту й ремонтом сільськогосподарської техніки. У січні 2015 року був призваний до ЗСУ та брав участь в АТО. У квітні 2022 року знову став до лав українського війська.
- Сергій Німченко — військовослужбовець 2-го відділу Миргородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Помер 7 жовтня 2026 року внаслідок зупинки серця. Народився 23 січня 1980 року в Лохвиці. Закінчив Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» за спеціальністю «Нафтогазова інженерія та технології». Понад 20 років працював в АТ «Укргазвидобування». У 2023 році добровільно вступив до лав ЗСУ, брав участь у бойових діях, а через стан здоров’я згодом продовжив службу в територіальному центрі комплектування.
- Костянтин Пономарьов — військовослужбовець Збройних сил України. Загинув, обставини та дата загибелі в оприлюдненому повідомленні не уточнюються. Проживав у селі Вороньки Лубенського району Полтавської області. Про загибель повідомила Чорнухинська селищна рада.
- Юрій Заєць — військовослужбовець Збройних сил України. Передчасно помер, дата та обставини смерті в оприлюдненому повідомленні не уточнюються. Проживав у селі Степове Полтавського району Полтавської області. Про смерть повідомила Скороходівська селищна рада.
Редакція висловлює щирі співчуття рідним, близьким і побратимам полеглих захисників України. Вічна пам’ять Героям.
Читайте також: Генштаб: за добу на фронті зафіксовано 229 бойових зіткнень
