11 вересня Казначейство провело майже 396 мільйонів гривень підряднику за утримання траси Н-12 на Полтавщині. Фінансування цієї дороги, за словами голови Полтавської облради, «пролобіював» нардеп Олег Кулініч, голова парламентської групи «Довіра». Уже за кілька днів казначейство почало затримувати платежі громад області. У Кабміні це пояснили дефіцитом бюджету і тим, що Верховна Рада мала ухвалити закони, від яких залежало міжнародне фінансування.
Гроші на рахунках громад є, платіжки подано, але Казначейство їх не проводить, тож громади не можуть оплатити пальне для шкільних автобусів, електроенергію для освітлення під’їздів і ремонт укриттів. Водночас дорога, яку опікує Кулініч, отримала кошти розпорядженням Кабміну, ухваленим за кілька днів до оголошення жорсткої економії. Сам Кулініч очолює депутатську групу, без голосів якої «Слуга народу» вже не може ухвалювати закони в Раді.
Союзник, без якого не обійтися
За даними «Української правди», на початок 2026 року стабільне ядро фракції «Слуга народу» скоротилося до 120–130 депутатів. Для ухвалення законів потрібно 226 голосів, тож фракція давно залежить від ситуативних партнерів.
Групу «Довіра» з приблизно 20 депутатами рух «ЧЕСНО» називає ключовим союзником «слуг». Протягом 2021-2025 років у 84% голосувань більшість «слуг» і представників «Довіри» натиснули однакову кнопку під час голосування.
Ці відносини, за даними «Української правди», мають і транзакційний вимір. Влітку 2025 року між владою і «Довірою» виникла напруга через так звані «соєві правки»: влада начебто обіцяла підтримати вигідні аграрному бізнесу зміни ще в липні, а закон підписали лише 2 вересня.
Перед голосуванням за держбюджет-2026 тодішня прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, за даними «Української правди», цілий тиждень проводила закриті зустрічі з усіма фракціями та групами, де «десь збирали «хотілки», десь шукали компроміси, когось просто треба було «уважити»». Зрештою бюджет набрав 257 голосів, і серед тих, хто голосував, видання називає й «Довіру».
Восени 2026 року голоси союзників стали для Кабміну ще важливішими. Прем’єр-міністр Сергій Корецький пов’язав розблокування платежів громад із тим, чи ухвалить Верховна Рада закони, від яких залежить черговий транш європейської допомоги.
14-15 жовтня Рада ухвалила всі п’ять необхідних рішень, і щоразу більшість «Довіри» голосувала «за»:
- законопроєкт №13435 про оцінку майна — 17 із 19 депутатів групи;
- постанову №16095 щодо Рахункової палати — 11 із 19;
- законопроєкт №16051-1 про скасування податкової пільги для посилок до €150 (у другому читанні та в цілому) — 16 із 19. До нього включили правки, що розблоковують підписання закону №15111-д про оподаткування доходів із цифрових платформ;
- законопроєкт №15460 про нові правила митного оформлення міжнародних поштових та експресвідправлень, пов’язаний зі скасуванням пільги для посилок — 16 із 19.
Уже 16 жовтня Корецький повідомив, що Кабмін поступово відновлює фінансування тимчасово призупинених видатків.
“Вкотре дякую народним депутатам за підтримку цих рішень. Розраховуємо на таку ж результативну роботу протягом наступних сесійних тижнів. Від цього залежить отримання міжнародної допомоги в повному обсязі та можливість подальшого відновлення вимушено призупинених видатків”, – додав Корецький.
Тобто платежі громад Полтавщини почали проводити лише після того, як Рада, зокрема й голосами «Довіри», ухвалила потрібні уряду закони. Натомість кошти за ремонт траси, яку опікує лідер групи, пройшли ще 11 вересня, і для цього не знадобилося жодних нових законів.
Траса, яку «пролобіював» лідер «Довіри»
Траса Н-12 сполучає Суми і Полтаву. Її ремонт у Полтавській області Олег Кулініч опікує публічно: регулярно звітує у Facebook про хід робіт.
Ще в червні 2025 року голова Полтавської облради, член партії «Довіра» Олександр Біленький у Facebook писав, що ремонт Н-12 став можливим завдяки Кулінічу, який провів зустрічі в Мінрегіоні та Мінфіні й «пролобіював» включення дороги до переліку об’єктів, що отримують фінансування.
24 квітня 2026 року Кулініч у Facebook оголосив, що є рішення про «повноцінний ремонт» Н-12 на ділянці Опішня — Розрита Могила і поблизу Котельви.
Через 12 днів, 6 травня, Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Полтавській області без нового відкритого тендеру уклала з ТОВ «Енергетично-дорожнє будівництво» додатковий договір на 843,9 млн грн.
Це доповнення до договору 2024 року на утримання десяти доріг області вартістю 1,7 млрд грн. Правила публічних закупівель дозволяють докуповувати роботи в того самого підрядника без конкурсу, якщо сума не перевищує 50% основного договору. Додатковий договір становить 49,7%: до межі, за якою довелося б оголошувати відкритий тендер, не вистачило лише 4,5 млн грн.
З травня до середини липня підрядник отримав за цим договором близько 11,1 млн грн за роботи на всіх десяти дорогах.
Усі платежі за договорами, що включають Н-12, з 27 березня 2026 року. До вересня кожен платіж стосувався десяти доріг одразу, тому частку Н-12 у них визначити неможливо.
| Дата | Договір | Програма | КЕКВ | Сума, грн |
|---|---|---|---|---|
| 31.03 | основний 35-01-24 | 3111020 | 2281 | 1 714 608,00 |
| 31.03 | основний 35-01-24 | 3111020 | 2281 | 12 890 422,80 |
| 31.03 | основний 35-01-24 | 3111020 | 2281 | 28 375 237,20 |
| 31.03 | основний 35-01-24 | 3111020 | 2281 | 31 726 634,40 |
| 01.04 | основний 35-01-24 | 3111020 | 2281 | 4 570 027,20 |
| 22.04 | основний 35-01-24 | 3111020 | 2281 | 534 961,20 |
| 22.04 | основний 35-01-24 | 3111020 | 2281 | 3 783 220,80 |
| 30.04 | основний 35-01-24 | 3111020 | 2281 | 443 786,72 |
| 30.04 | основний 35-01-24 | 3111020 | 2281 | 7 369 964,40 |
| 08.05 | основний 35-01-24 | 3111020 | 2281 | 11 047,20 |
| 08.05 | додатковий 35-01-26 | 3111020 | 2281 | 7 074 700,00 |
| 20.05 | основний 35-01-24 | 3111020 | 2281 | 285 079,20 |
| 20.05 | основний 35-01-24 | 3111020 | 2281 | 1 262 671,20 |
| 20.05 | основний 35-01-24 | 3111020 | 2281 | 2 875 251,60 |
| 20.05 | додатковий 35-01-26 | 3111020 | 2281 | 2 925 161,60 |
| 20.05 | основний 35-01-24 | 3111020 | 2281 | 3 923 181,60 |
| 19.06 | додатковий 35-01-26 | 3111020 | 2281 | 128 095,20 |
| 19.06 | основний 35-01-24 | 3111020 | 2281 | 933 914,40 |
| 19.06 | основний 35-01-24 | 3111020 | 2281 | 2 376 836,40 |
| 14.07 | додатковий 35-01-26 | 3111020 | 2281 | 63 882,00 |
| 14.07 | основний 35-01-24 | 3111020 | 2281 | 1 929 553,20 |
| 17.07 | додатковий 35-01-26 | 3111020 | 2281 | 936 103,20 |
| 17.07 | основний 35-01-24 | 3111020 | 2281 | 2 040 939,60 |
| 13.08 | основний 35-01-24 | 3111020 | 2281 | 791 630,40 |
| 14.08 | основний 35-01-24 | 3111020 | 2281 | 668 538,00 |
| 11.09 | додатковий 35-01-26 | 3111770 | 2281 | 3 983 353,20 |
| 11.09 | додатковий 35-01-26 | 3111770 | 2281 | 19 514 059,20 |
| 11.09 | додатковий 35-01-26 | 3111770 | 2281 | 26 664 588,00 |
| 11.09 | додатковий 35-01-26 | 3111770 | 2281 | 67 533 951,60 |
| 11.09 | додатковий 35-01-26 | 3111770 | 2281 | 278 027 037,60 |
| Разом | 515 358 437,12 |
396 мільйонів за один день
Звідки взялися гроші у вересні видно з призначення платежів: кошти на утримання Н-12 передбачено Додатком 2 до розпорядження Кабміну №835-р від 21 серпня.
Цим розпорядженням уряд виділив із резервного фонду державного бюджету майже 26 млрд грн на поточний ремонт та експлуатаційне утримання пошкоджених доріг, з них 24,1 млрд — Агентству відновлення на дороги державного значення. Як ці гроші розподілили між конкретними трасами, невідомо: Додаток 2 не оприлюднений.
Через 11 днів, 1 вересня, прем’єр-міністр Сергій Корецький оголосив у Верховній Раді: «Уряд запроваджує жорсткий режим економії бюджетних коштів, які не закріплені за потребами оборони».
Ще за три дні, 4 вересня, Служба відновлення уклала з підрядником додаткову угоду №4. Що саме вона змінила в договорі, невідомо: угоду досі не оприлюднено в Prozorro, хоча закон вимагає публікувати зміни до договорів протягом трьох робочих днів.
9 вересня Служба оформила п’ять платіжок, а 11 вересня казначейство їх провело:
| Акт виконаних робіт | Сума, грн |
|---|---|
| АВР №6 | 278 027 037,60 |
| АВР №8 | 67 533 951,60 |
| АВР №11–12 | 26 664 588,00 |
| АВР №13 | 19 514 059,20 |
| АВР №10 | 3 983 353,20 |
| Разом | 395 722 989,60 |
Платіж на 278 млн грн за одним актом став найбільшою транзакцією Служби відновлення щонайменше з березня 2026 року.
Усі платежі за цими договорами проведено за КЕКВ 2281 – «Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалізації державних (регіональних) програм».
Це видатки на заходи розвитку, а не на першочергові потреби. Вони не входять до переліку захищених статей бюджету.
При цьому ремонтів чи утримання доріг серед пріоритетів жорсткої економії прем’єр не називав ні 1 вересня, ні 6 жовтня, коли пояснював громадам, що Кабмін відтермінував «непершочергові видатки» заради оборони, зарплат і пенсій.
Тим часом 18 вересня, через тиждень після платежів, Кулініч у Facebook повідомив, що підрядник «найближчим часом повернеться» на Н-12, щоб завершити роботи біля Котельви та укласти асфальт від Лихачівки до Розритої Могили.
Тим часом у громадах
За даними Асоціації міст України, платежі громад перестали проходити з 9 вересня. За даними порталу публічних фінансів Є-Data., 11 вересня Казначейство ще проводило частину платежів: того дня пройшли і 396 млн на трасу Н-12, і невеликі оплати полтавських комунальників.
Але платіжки, подані після 14 вересня, за словами радниці голови АМУ Оксани Продан, «не пішли по жодному регіону». 18 вересня Мінфін без попередження зупинив фінансування капітальних видатків по всій країні.
Зокрема, через блокування платежів на Полтавщині:
- у Диканській громаді не проходила платіжка за електроенергію. Енергетики погрожували відключити два водозабори, п’ять каналізацій та 58 водонапірних башт, і відключення вдалося відтермінувати лише до 19 жовтня;
- у Зіньківській громаді зупинилося підвезення учнів шкільними автобусами, бо відділ освіти не може оплатити пальне;
- полтавське КАТП-1628 заборгувало постачальникам 1,3 млн грн за паливно-мастильні матеріали, що загрожує зупинкою вивезення сміття та прибирання вулиць;
- ПЕЗО «Міськсвітло» та КП «ЖЕО №2» накопичили мільйонні борги за електроенергію, що загрожує відключенням вуличного освітлення та зупинкою ліфтів у Полтаві;
- управління капітального будівництва Полтави не може розрахуватися з підрядниками за ремонт укриттів;
- через затримку платежів підрядник не закуповує дорогі матеріали для відновлення будинку на вул. Баленка, 7 у Полтаві, зруйнованого ракетним ударом 1 лютого 2025 року.
Станом на 2 жовтня в Полтавській області лишалося 18 тисяч неоплачених платіжних інструкцій на 1,4 млрд грн. Сума, яку один підрядник отримав за одну ділянку траси Н-12, дорівнює майже 28% від цього обсягу.
14 жовтня громади Полтавщини чекали проведення платежів на 207 млн грн: на пальне, підготовку до зими, енергоносії та зарплати комунальникам. Це майже вдвічі менше, ніж пішло на Н-12 за один день.
Лише 20 жовтня, після того як Верховна Рада ухвалила потрібні уряду закони, Корецький повідомив, що частину видатків розблокували.
«Партнерська довіра» в ОВА
Вплив Олега Кулініча поширюється і на область. У січні 2026 року начальником Полтавської ОВА призначили Віталія Дяківнича. Останній офіційно є представником «Слуги Народу».
Однак 13 січня «Українська правда» написала, що більшість співрозмовників видання називали його креатурою Кулініча, а саме призначення – «проявом партнерської довіри» до групи «Довіра», яка вже багато років допомагає «Слузі народу».
Наступного дня, 14 січня, Віталій Дяківнич зробив своєю позаштатною радницею помічницю-консультантку Кулініча.
Нині саме Віталій Дяківнич пояснює громадам, коли розблокують їхні платежі. Наприклад, на питання журналістів про скасоване підвезення дітей у Зіньківській громаді він відповів, що це залежить насамперед від керівництва самої громади.
Тобто на трасу, яку публічно опікує Кулініч, гроші знайшлися. На пальне для шкільних автобусів у Зінькові – ні. І пояснює це громадам очільник області, якого «Українська правда» називає креатурою Кулініча.
Водночас кошти на Н-12 розподіляла не Полтавська ОВА. Служба відновлення підпорядкована центральному Агентству відновлення, діяльність якого через Міністерство розвитку громад спрямовує Кабмін.
«Кому дати, кому не дати»
Станом на 1 жовтня на рахунках місцевих бюджетів по всій Україні лежало 185,6 млрд грн, майже вдвічі більше, ніж на початку 2026 року. Це кошти громад, але скористатися ними громади не можуть.
Постанову про пріоритезацію платежів Кабмін, за інформацією Урядового порталу, ухвалив 28 вересня. Однак, ні її тексту, ні номера досі немає у відкритому доступі.
«Казна сьогодні указує, кому дати, кому не дати, в якій черговості і так далі. Але це наша життєдіяльність», – заявив 8 жовтня член виконкому Полтави Сергій Синягівський. За його словами, місцеві бюджети незалежні від державного, тож громада має сама вирішувати, на що витрачати свої гроші, особливо коли йдеться про інфраструктуру та життєзабезпечення.
10 жовтня про ризики попередив і колишній віцепрем’єр Геннадій Зубко: «…А ще, це рішення веде до вирішення багатьох питань у ручному режимі: кому і які видатки фінансувати залежатиме від конкретного чиновника у казначействі – прямий шлях до корупції.»
Зазначимо, що діяльність Державної казначейської служби України через Міністра фінансів України спрямовується і координується також Кабміном.
14 жовтня в Полтавській ОВА заявили, що платежі громад розблоковуватимуть відповідними розпорядженнями Кабміну: спершу за енергоносії та комунальні послуги, а згодом — за пальне й ремонти. Але 20 жовтня прем’єр-міністр Сергій Корецький назвав інший пріоритет: насамперед, за його словами, розблокують видатки на плани стійкості громад.
Коли казначейство пропустить платежі комунальників за пальне й електроенергію, досі невідомо. Як і те, чим це обернеться для громад узимку.
