У Полтаві 176 переселенців кілька років проживають у приміщеннях дитячих садків, які не відповідають базовим вимогам для безпечного та гідного проживання. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець відкрив провадження за фактом можливих порушень прав ВПО.
Про це повідомили в Офісі Омбудсмана.
Перевірку провели після звернення переселенців, які заявили про примусове переміщення з одного непридатного приміщення до іншого.
Під час виїзду представник Уповноваженого виявив порушення у трьох комунальних закладах, де проживають переселенці. Зокрема, у приміщеннях зафіксували антисанітарію, плісняву, відсутність безбар’єрності та неналежні побутові умови.
Люди старшого віку та особи з інвалідністю змушені користуватися дитячими унітазами й умивальниками. Також в окремих кімнатах спільно проживають люди, які не є родичами або знайомими.
Крім того, ці приміщення не внесені до офіційного Переліку місць тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб і не приведені у відповідність до вимог постанови Кабінету Міністрів України №930.
Дмитро Лубінець заявив, що місцева влада, розмістивши ВПО у комунальних приміщеннях, мала забезпечити належні умови проживання, а не лише надати тимчасове житло.
В Офісі Омбудсмана наголосили, що очікують від відповідальних органів не формальних відповідей, а фактичного усунення всіх виявлених порушень. Також Уповноважений закликав уряд провести перевірку всіх місць проживання ВПО в Україні.
Контекст
Проблема розміщення переселенців у непристосованих приміщеннях у Полтаві виникла ще у 2022 році. Тоді частину ВПО, які проживали у школах, почали переселяти до дитячих садків.
Зокрема, у липні 2022 року повідомлялося про переселення людей із ліцею №32 до дитячого садка №27 «Зірочка», а мешканців школи №27 — до дитсадка №12 «Ведмежатко». Уже тоді представники переселенців зазначали, що ці заклади не були пристосовані для тривалого проживання дорослих людей.
У вересні 2022 року перший заступник міського голови Валерій Пархоменко заявив: “Переселенці мають розуміти, що ми переселяємо їх не в готелі, не в гуртожитки, а в заклади освіти, які надають освітні послуги. Функціонально вони не призначені для проживання. Однак й на вулицю не відправлено жодної людини. Ми, як можемо, облаштовуємо їх побут. Наприклад, завдяки допомозі Червоного Хреста, ми плануємо передати 2000 нових ліжок, 4000 комплектів постільної білизни, по 10 пральних машин та холодильників, а також праски та електрочайники. Купуємо душові кабіни, робимо ремонт каналізації.”
