У Полтаві відкрили меморіальні дошки Олегу Романенку, Олександру Роману та Дмитру Мерзлому
12 вересня у Полтаві відбулось відкриття трьох меморіальних дошок. На фасаді Ліцею №29 була відкрито дошку на честь солдата Олега Романенка, в Електрорадіотехнічному ліцеї — Олександра Роману, а на стіні вищого міжрегіонального професійного училища — Дмитру Мерзлому.
Присутні на заходах вшанували пам’ять загиблих захисників та захисниць хвилиною мовчання, поклавши квіти до меморіальних дошок.
Солдат Олег Вікторович Романенко народився 21 червня 1976 року в Полтаві. З 1983 року він навчався у школі №29, а також здобував навички гри на баяні в музичній школі №3, беручи участь у концертах. Він відвідував шаховий гурток та захоплювався футболом.
Починаючи з 1992 року, Олег працював слюсарем на заводі «Знамено», а з 1995 по 2008 рік — на заводі медичного скла. У вільний час він грав у футбол у складі команди заводу.
Протягом 2009-2024 років він працював у столярній майстерні, виготовляючи вікна та двері. Олег був одружений, проте розлучився. Він багато часу проводив з донькою Юлією, якій зараз вже 18 років. Допомагаючи їй у навчанні, він регулярно відвідував батьківські збори, покращував її знання англійської мови та водив на виставки і до музеїв.
Олег захоплювався читанням, особливо історичними романами та працями з історії України (Грушевський, Дорошенко). Навесні 2024 року його призвали до Збройних сил України, де він служив стрільцем-помічником гранатометника.
На жаль, він загинув 21 червня 2024 року, в день свого народження, виконуючи бойове завдання в селі Новоолександрівка Донецької області.
Молодший сержант Олександр Степанович Роман народився 16 січня 1985 року у Великий Кобелячок, що в Новосанжарському районі Полтавської області. Він навчався у Великокобелячківській середній школі з 1991 року. У 2002 році Олександр вступив до Державного навчального закладу «Електрорадіотехнічний ліцей м.Полтава» на спеціальність «Помічник бурильника газових та нафтових свердловин».
У 2003 році, після закінчення ліцею, він був призваний до військової служби у Збройні сили України. Служив у місті Шепетівка, а повернувшись у 2005 році, почав працювати будівельником, займаючись ремонтом. Олександр жив у Полтаві, де створив родину і виховав двох дітей. Він був майстерним спеціалістом, працюючим у будівництві по всій Україні. Останнім часом, з 2020 року, займався встановленнями вентиляційних систем, зокрема «рекуператора». Він виконував свою роботу відповідально і добросовісно, за що здобув повагу клієнтів.
Зі сльозами на очах, родичі та знайомі вшанували пам’ять героїв, які віддали свої життя заради свободи і незалежності України.
Читайте також: Полтава вшановує пам’ять героїв захисників України на День пам’яті
