За останній тиждень стало відомо про загибель 19 військових, життя яких були пов’язані з Полтавщиною.
Протягом останнього тижня офіційні джерела повідомили про втрату ще 19 військових, які були пов’язані з Полтавською областю у війні проти російських окупантів. Серед них Олег Лимоня, Вадим Лозицький, Юрій Соловей, Максим Жорняк, Микола Мороз, Олексій Котвицький, Михайло Баклицький, Едуард Кацюба, Дмитро Козаченко, Андрій Кравченко, Дмитро Веслогуз, Тарас Каблучка, Іван Котівець, Артем Чарін, Віктор Безпалько, Геннадій Павловський, Олександр Ляшенко, Олександр Сич та Костянтин Савчук.
За повідомленням Зіньківської міської ради, 1 березня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі села Іванівське Бахмутського району Донецької області загинув Лимоня Олег Михайлович.
Він народився 17 травня 1987 року у селищі Опішня. Пізніше його сім’я переїхала до села Кирило-Ганнівка Зіньківської громади, де Олег виріс. Після закінчення школи проходив строкову службу в Збройних силах України, за що його батьки отримали подяку від командування. Після демобілізації працював охоронцем у ТОВ «Альфа-Трейд». Потім у Полтавському навчально-курсовому центрі «Агротехнік» здобув спеціальність тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва. Протягом 2013-2018 років працював слюсарем у ТОВ «Агро-Ера».
У квітні 2023 року він добровільно вступив до лав ЗСУ. З травня того ж року виконував бойові завдання на Донеччині, зокрема у Бахмуті, Кліщіївці та Іванівському. За свою мужність і вірність Україні був нагороджений Грамотою військової частини.
З 1 березня 2024 року Олег вважався зниклим безвісти. У червні 2025 року його тіло було повернуто з тимчасово окупованої території, і 12 липня родина отримала офіційне підтвердження про його загибель.
У загиблого воїна залишилися брат, дружина та двоє синів.
Згідно з інформацією Лубенської міської ради, 3 липня 2025 року в районі села Андріївка Сумської області внаслідок удару ворожого FPV-дрона загинув Лозицький Вадим Костянтинович, солдат, стрілець-санітар штурмового спеціалізованого батальйону «Шквал».
Вадим народився 10 червня 2004 року в селі Великоселецьке Оржицького району. Пізніше сім’я переїхала до села Вільшанка Лубенської громади, з якою хлопець пов’язав своє життя. Він навчався у Лубенській загальноосвітній школі № 10 і здобув професію маляра в ПТУ № 12. Щоб підтримати родину з молодшими дітьми, працював на різних заробітках.
Вадим був добрим і чуйним, завжди готовим допомогти не лише близьким, а й тим, хто потребував підтримки. Він добровільно вступив до Збройних Сил України. Хоча отримував поранення, завжди повертався до своїх побратимів.
Продовжуючи історію Вадима, сумує його родина, яка втратила люблячого сина і брата…
Читайте також: Голова Полтавського райсуду Анатолій Потетій подав у відставку
