У ВР зареєстрували законопроєкт, який може перешкоджати журналістським розслідуванням щодо корупції посадовців і правоохоронців
21 вересня у Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт №14057, якому надали неоднозначну оцінку. З одного боку, документ покликаний забезпечити захист особи в цифровій сфері, а з іншого — містить занадто жорсткі вимоги щодо медіа і може створити ризики для свободи слова. Журналісти вважають, що його положення можуть знищити журналістські розслідування про корупцію серед державних службовців, суддів, правоохоронців, депутатів та інших осіб, які скоїли кримінальні правопорушення.
Серед ініціаторів законопроєкту є багато депутатів від пропрезидентської партії «Слуга народу», зокрема, представники з Полтави, Андрій Боблях, та з Кременчука, Олексій Мовчан.
Команда антикорупційних журналістів і юристів Bihus.info висловила занепокоєння, що новий законопроєкт посилює юридичну відповідальність за критичні публікації й може поставити під загрозу журналістські розслідування.
«Цього разу в меню — блокування можливості розповідати вам про нечисті схеми до винесення рішення суду, компенсації «моральної шкоди» за оціночні судження (коли комусь не сподобалося, як ви говорите про нього, навіть якщо факти вірні) і можливість видалення «неактуальних» матеріалів — хто визначатиме їхню актуальність, взагалі незрозуміло», — зазначили представники Bihus.info.
Законопроєкт під назвою «Про внесення змін до Цивільного кодексу у зв’язку з оновленням книги другої» є масивною реформою, що оновлює українське цивільне законодавство, наближає його до європейських стандартів і адаптує до цифрової епохи. Зокрема, у ньому передбачена зміна радянської концепції «особистих немайнових прав» на більш широке поняття «особистих прав», що поширюється і на юридичних осіб. Це відкриває нові правові можливості для всіх учасників суспільних відносин.
Для медіа та блогерів новий закон містить як переваги, так і ризики. Серед ключових нововведень:
* чітке розділення прав на спростування (лише для недостовірної інформації) та нового «права на відповідь» (може застосовуватись до будь-якої інформації, навіть правдивої);
* «право на забуття», що дозволяє вимагати видалення інформації з публічного доступу;
* правила щодо використання штучного інтелекту та діпфейків;
* розширення повноважень суду щодо заборони на поширення інформації та блокування онлайн-контенту.
Новий законопроєкт отримав неоднозначну оцінку. Він допомагає захистити особу в Інтернет-просторі, але деякі положення можуть загрожувати свободі слова, редакційній незалежності та можливостям медіа контролювати дії влади.
Законопроєкт надає потужні інструменти для захисту прав, але не завжди враховує суспільний інтерес у доступі до інформації, що може призвести до зловживань, зокрема, до стратегічних судових позовів проти активності громадськості.
Однією з основних новацій законопроєкту є нова глава 22-1 про особисті права юридичних осіб. Вона надає компаніям і організаціям право на найменування, цифровий образ, репутацію, професійну таємницю і цифрову приватність.
Загалом, зміни в законодавстві можуть сут
