Шевченківський районний суд Полтави взяв під варту військовослужбовця, якого підозрюють у держзраді в умовах воєнного стану. За версією слідства, він передавав представнику російської розвідки фотографії та інформацію про розташування військової техніки, за що отримав 1 500 гривень.
Про це стало відомо з ухвали суду від 29 липня.
Запобіжний захід обрали на 60 днів — до 26 вересня 2026 року без визначення застави.
Як зазначено в ухвалі суду від 29 липня, чоловік проходив військову службу у військовій частині на посаді акумуляторника відділення ремонту та зарядки акумуляторних батарей взводу технічного забезпечення вказаного військового підрозділу.
Слідство стверджує, що на початку липня 2026 року військовослужбовець через Telegram погодився виконувати завдання громадянина росії, якого правоохоронці називають співробітником 316-го розвідувального центру Головного управління генштабу збройних сил рф.
За даними слідства, підозрюваний сфотографував місце дислокації військової частини, військову техніку та службові приміщення, а також передав через Telegram фотографії та детальну інформацію про розташування техніки.
За виконання завдання він, як зазначено в матеріалах справи, отримав на банківську картку 1 500 гривень.
У судовій ухвалі також зазначено, що 11 липня близько 08:49 російські війська завдали удару ударними БпЛА по місцю тимчасової дислокації військовослужбовців цієї військової частини.
Підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України — державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану — чоловіку оголосили 29 липня.
Обґрунтованість підозри суд підтвердив на підставі сукупності матеріалів провадження, зокрема протоколів огляду місця події та мобільного телефону, допитів військовослужбовців і інших свідків, матеріалів оперативних заходів та допиту підозрюваного.
Суд також встановив ризики, передбачені ст. 177 КПК України: можливість переховування від слідства та суду, знищення або приховування доказів, впливу на свідків і продовження злочинної діяльності.
Підозрюваний заперечував проти тримання під вартою. Його захисниця просила застосувати домашній арешт з електронним засобом контролю або, у разі арешту, визначити заставу.
Суд відмовився визначати заставу як альтернативу триманню під вартою, пославшись, зокрема, на тяжкість інкримінованого злочину, встановлені ризики та положення КПК, що регулюють застосування запобіжних заходів під час воєнного стану.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п’яти днів.
Читайте також: Колишня голова Полтавського райсуду отримала 15 років тюрми за держзраду
