Військовослужбовець 831 Миргородської бригади тактичної авіації Віталій разом з побратимом Олександром успішно знищив російську крилату ракету Х-101. До початку повномасштабної війни він трудився будівельником за кордоном, а тепер охороняє українське небо з допомогою переносного зенітно-ракетного комплексу «Ігла».
Віталій виконує обов’язки стрільця-зенітника в одній із вогневих груп своєї бригади. Свою строкову службу він проходив у Державній прикордонній службі України. З 2016 по 2022 рік чоловік працював за межами країни. Коли розпочалася війна, Віталій вирішив повернутися додому, щоб захищати свою Батьківщину.
Військовослужбовець підкреслює, що особливо важким є випадок, коли ціллю стає крилата ракета. Вона здатна маневрувати, змінювати висоту, а її траєкторія не завжди зрозуміла. Для стрільця-зенітника є важливими секунди. Віталій зазначає, що після виявлення цілі у нього може бути лише 3-4 секунди на реакцію. Якщо він не встигне скористатися цим моментом, можливість знищити ракету буде втрачена.
«Найскладніше – це вчасно підготувати комплекс. Необхідно правильно оцінити ситуацію, врахувати відстань, висоту та маневри цілі. Напарник якраз повідомляє про її рух і відстань, що допомагає зорієнтуватися. Тут у нас кожен знає свою роль, і злагодженість є критично важливою, адже часу на роздуми немає», – розповідає Віталій.
У своїй роботі він використовує ПЗРК «Ігла». Нещодавно Віталій разом із Олександром знищили російську ракету Х-101. Обидва згадують, як найнапруженіший момент настиг, коли ціль вже була зовсім близько. В ті секунди емоції переповнювали.
Віталій ділиться, що заспокоював себе словами: «спокійно, зараз буде збиття, все вийде». І, коли все закінчилося, він усвідомив, що досяг успіху.
«Коли нам вдається знищити ціль, я дякую своїй «Іглі» за прекрасну роботу. Адже ракета може націлюватися на критичну інфраструктуру чи житлові будинки, в наслідок чого можуть постраждати люди. І коли розумієш, що завдяки тобі вони залишилися в безпеці, відчуваєш справжню цінність свого досягнення. Ти врятував життя і зберіг інфраструктуру», – підкреслює військовий.
Кожне бойове чергування супроводжується не лише зусиллями військових, а й підтримкою тих, хто живе поруч. Віталій згадує одну таку історію з теплом. Коли їхня група перебувала в польових умовах, до них підійшла жінка років 50. Вона представилася фермеркою і запропонувала доставляти гарячі обіди та вечері.
Віталій розповідає, що люди часто прагнуть допомогти і висловити своє захоплення за те, що військові виконують свою місію. Хтось приносить продукти, хтось дозволяє зарядити техніку чи набрати води. Така підтримка – це не лише матеріальна допомога, а й прояв людської доброти і турботи. Особливо це відчувається в польових умовах, далеких від звичного життя. Ці прості жести небайдужості підвищують моральний дух і нагадують, що люди пам’ятають про захисників.
Віталій колись будував за кордоном, а тепер його місія – захищати те, що вороги намагаються знищити вдома. В даний час його уважність, швидкість реакції та злагодженість з партнером є надзвичайно важливими для успішного виконання завдання та захисту країни.
Читайте також: Шведські технології, полтавський бетон: C3C Engineering береться за захист критичної інфраструктури Полтавщини
