Державна екологічна інспекція Центрального округу відреагувала на звинувачення від мешканеця Миргорода та екологічного активіста Олександра Кикотя.
Він вказував на можливі кадрові зловживання, бездіяльність щодо масштабних екологічних порушень та неналежний контроль за діяльністю інспекторів.
На думку інспекторів, ці звинувачення не відповідають дійсності й дискредитують державний орган та його працівників:
«За результатами загального рейтингу діяльності Державна екологічна інспекція Центрального округу посідає друге місце серед територіальних органів Державної екологічної інспекції України. Інспекції закидають пасивність у розслідуванні масштабних екологічних правопорушень, зокрема пожежі на Макухівському сміттєзвалищі. У відповідь екологи навели результати своєї роботи за останні три роки.
Зокрема, фахівці Інспекції розрахували розмір шкоди, завданої забрудненням атмосферного повітря під час пожеж на звалищі у с. Макухівка, яке перебуває на балансі Полтавського КАТП-1628. Загальний розмір шкоди, завданої протягом 2024 року, становить 9,9 млн грн. За цими матеріалами Полтавська обласна прокуратура в інтересах держави подала позов до Полтавського КАТП-1628 про стягнення збитків на вищевказану суму. Судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій задоволено позовні вимоги. Станом на сьогодні до бюджету вже стягнуто понад 5,4 млн грн збитків завданих довкіллю.
Ми наголошуємо на позитивній динаміці і в боротьбі з браконьєрством:
- у 2024 році інспектори провели понад 250 роз’яснювальних бесід та виявили 138 порушень, винесли 95 постанов і передали 48 матеріалів до правоохоронних органів. Загальна сума збитків завдана навколишньому природному середовищу невідомими особами склала понад 42 млн грн;
- у період 2025 року фахівці провели понад 300 роз’яснювальних бесід і виявили 510 порушень, винесли 471 постанову та передали 13 матеріалів до правоохоронних органів. Сума нарахованих збитків склала більш як 8 млн грн;
- за перше півріччя 2026 року інспектори провели вже понад 400 роз’яснювальних бесід, виявили 147 порушень. До правоохоронних органів скерували 18 матеріалів, сума збитків за якими становить понад 15 млн грн.
Така динаміка викликає значну напругу серед браконьєрів. У відповідь на вилучення незаконних плавзасобів і сіток вони спалили службовий човен інспекції. За даним фактом ведеться слідство. Важливу увагу Інспекція приділяє питанню незаконних порубок та забруднення земельних ділянок. У межах кримінальних проваджень, до яких інспекторів залучали правоохоронні органи у 2025 році, вони розрахували шкоду за незаконну порубку на суму орієнтовно 39,7 млн грн та орієнтовно на 4,7 млн грн за засмічення чи забруднення землі. За перше півріччя 2026 року в межах кримінальних проваджень інспектори визначили шкоду за незаконну порубку на суму 25,3 млн грн.
Одним з пріоритетів діяльності Інспекції є розрахунок збитків, завданих навколишньому природному середовищу Полтавської області внаслідок збройної агресії рф. З початку повномасштабної війни виконано більше як 320 розрахунків на загальну суму понад 13 млрд грн. Тільки по Полтавській області лише за перше півріччя 2026 року до бюджету стягнули понад 10 млн грн збитків завданих довкіллю порушниками природоохоронного законодавства».
Контекст
Варто зазначити, що у коментарях Олександра Кикотя йшлося не про пожежі на Макухівському сміттєзвалищі, про яке говорять інспектори, а про ширше коло екологічних проблем у Полтавській області:
«Поки тривають внутрішні кадрові розбори, ДЕІ Центрального округу демонструє пасивність у розслідуванні масштабних екологічних злочинів на Полтавщині. Серед них: випалювання сотень гектарів лісів і водно-болотної рослинності на об’єктах природно-заповідного фонду (зокрема, ситуація навколо Макухівського сміттєзвалища); засипання буровим шламом лісосмуг та незадовільний стан Миргородського і Кременчуцького сміттєзвалищ; розорювання лук, заплав річок та забудова прибережних захисних смуг; ігнорування фактів незаконної вирубки дубів поблизу Полтави (зокрема, у березні 2024 року, про що повідомляли активісти організації „Полтава Благоустрій“). Замість кримінальних справ за порубку лісу подекуди складалися лише адмінпротоколи за знищення зелених насаджень (ст. 153 КУпАП)», – йшлося в коментарі активіста.
Активіст також зазначав, що, на думку громадськості, професійних фахівців почали замінювати лояльними особами.
Також, за його словами, соцмережах публікувалися свідчення та відео (зокрема від 3 червня 2026 року на сторінці ДЕІ), де зафіксовані неоднозначні дії інспекторів із вилученими браконьєрськими сітками. Кикоть зазначив, що за наявною інформацією, значні обсяги конфіскованої риби не повертаються до природного середовища й не обліковуються належним чином, а вилучене у законних промислових рибалок майно поспіхом реалізується ще до рішень суду. Профільне Міністерство та ДЕІ України на звернення активістів, за словами Кикотя, надсилають лише формальні відписки.
На звинувачення у зловживаннях і кадрових призначеннях в Інспекції повідомили, що Інспекція з власної ініціативи звернулася до Міністерства освіти і науки України та ГУ Національної поліції в Полтавській області з метою всебічного розгляду зазначеної інформації та вжиття заходів згідно з чинним законодавством. Щодо відеозапису вилучення сіток в Інспекції зазначили, що направили до правоохоронних органів матеріали для перевірки достовірності відео, зазначеного у статті. Також зазначається, що за ініціативою самих інспекторів провели службове розслідування.
Зрештою, ця полеміка демонструє два кардинально різні підходи до оцінки екологічної безпеки. Державна інспекція апелює до мови цифр: мільйонних штрафів, сотень превентивних бесід та офіційного визнання нацрейтингу. Натомість активісти дивляться на реальний стан довкілля Полтавщини, де за переможними звітами відомства часто можуть ховатися невирішені хронічні проблеми: від засипаних шламом лісосмуг до безкарного нищення лісів.
Як повідомляли “Новини Полтавщини” напередодні, 5 червня після офіційного звернення керівництва Держекоінспекції до поліції було відкрито кримінальне провадження. За даними слідства, один із працівників Держекоінспекції міг використати для працевлаштування фальшивий диплом. Досудове розслідування триває.
Читайте також: Навколо Держекоінспекції Центрального округу загострюється ситуація: з’явилися нові публічні звинувачення
